Як правильно звільнитися в Німеччині, щоб не порушити закон і не отримати штраф?

У Німеччині звільнення з роботи регулюється Трудовим кодексом (Bürgerliches Gesetzbuch, §622), який визначає строки попередження та порядок припинення трудових відносин. Працівник може звільнитися без пояснення причин, але зобов’язаний повідомити роботодавця письмово та дотриматися встановленого строку попередження — чотири тижні до 15-го або останнього дня календарного місяця.

Повідомлення має бути подане у письмовій формі з власноручним підписом, електронні листи чи повідомлення у месенджерах не визнаються офіційними.

Для контрактів, укладених на випробувальний термін (Probezeit), діє спрощений порядок — працівник може розірвати договір, попередивши роботодавця мінімум за два тижні. Якщо ж у трудовому договорі прописано довший строк повідомлення, потрібно дотримуватися саме цього положення. Водночас, відповідно до §622 Abs. 6 BGB, строк звільнення для працівника не може бути довшим, ніж строк, встановлений для роботодавця.

Якщо звільнення відбувається без дотримання строку — наприклад, через серйозне порушення з боку роботодавця (невиплата зарплати, небезпечні умови праці, приниження тощо) — працівник може використати „außerordentliche Kündigung“, тобто дострокове розірвання договору. У такому разі потрібно мати вагомі підстави й задокументувати порушення, адже роботодавець має право оскаржити звільнення у суді з трудових спорів (Arbeitsgericht).

Після звільнення працівник повинен отримати письмове підтвердження припинення трудових відносин (Kündigungsbestätigung) та довідку про роботу (Arbeitszeugnis). Якщо працівник реєструється як безробітний, він зобов’язаний повідомити про це до Agentur für Arbeit не пізніше ніж за три дні після подачі заяви на звільнення. Недотримання цього строку може призвести до скорочення виплат допомоги по безробіттю (Arbeitslosengeld).