У Німеччині наразі право голосу на муніципальних виборах мають лише громадяни Євросоюзу. Українці з українським громадянством наразі не можуть брати участь у цих виборах. Наприклад, громадяни Франції, Італії чи Польщі, які проживають у Німеччині, мають право голосувати на рівні міста чи округу, завдяки інтеграції норм Маастрихтського договору.
У Бундестазі наразі ведеться дискусія щодо можливого розширення виборчих прав для іноземців, зокрема для українців. Партії «Зелені» та «Ліва партія» неодноразово подавали законопроєкти про надання права голосу всім громадянам, які мають постійне проживання в Німеччині, незалежно від їх громадянства. Проте такі спроби стикалися з критикою з боку ХДС і конституційними обмеженнями, тому поки не отримали підтримки більшості.
На практиці українські біженці можуть брати участь у виборах лише після натуралізації. Відповідно до Федерального виборчого закону, громадяни Німеччини, які досягли 18 років і прожили в країні щонайменше три місяці після досягнення 14‑річного віку, мають право голосу на всіх рівнях виборів — федеральному, земельному, муніципальному та до Європейського парламенту. Реєстрація автоматична при реєстрації місця проживання.
Для громадян ЄС важливими є європейські норми, які гарантують право участі у місцевих виборах в країні проживання. Це право реалізовано і в Німеччині, починаючи з середини 1990‑х років, коли федеральні землі адаптували законодавство до Маастрихтських норм.
Для українців ключовою перепоною є відсутність польського чи європейського паспорта. Потенційна легалізація такого права вимагатиме конституційної зміни й пройти через сито Федерального конституційного суду. Політична дискусія триває, але поки що значущі зрушення не відбулися.
Тож сьогодні українці можуть впливати на місцеве життя через інші інструменти — участь у міських радах інтеграції, громадських ініціативах, волонтерських проєктах і консультуванні. Якщо вони набудуть німецького громадянства, їм нададуть право брати участь у всіх виборах на рівні країни.