Кількість українських біженців, які знаходять роботу в Німеччині, стабільно зростає з 2022 року. Водночас значна частина з них працює нижче своєї кваліфікації або стикається з труднощами під час визнання дипломів.
Дані офіційної статистики та досліджень свідчать: інтеграція просувається, однак залишається нерівномірною.
За даними Bundesagentur für Arbeit, у серпні 2025 року в Німеччині було працевлаштовано близько 352 тисяч громадян України. Рівень зайнятості становив 36,6 відсотка. Водночас серед українців віком від 20 до 64 років, які прибули в перші місяці повномасштабної війни у 2022 році, цей показник уже досяг у середньому 51 відсотка. У липні 2025 року близько 217 тисяч українців залишалися зареєстрованими як безробітні, а понад половина з приблизно 519 тисяч працездатних наразі були недоступні для ринку праці — через догляд за дітьми, інтеграційні курси або навчання.
Позитивну динаміку частково пов’язують із запуском урядової програми «Job Turbo» у 2023 році. За оцінками дослідників, завдяки активнішій роботі центрів зайнятості протягом двох років додатково працевлаштувалися близько 58 тисяч українців. Опитування, зокрема дослідження IAB-BAMF-SOEP та Bundesinstitut für Bevölkerungsforschung (BiB), показують високу мотивацію до праці: 94 відсотки безробітних респондентів заявили, що хочуть працювати в Німеччині. Водночас жінки працевлаштовуються рідше, що пов’язано з високою часткою матерів-одиначок серед біженок.
Попри високу освіту — понад половина українців мають університетський диплом — близько 45 відсотків працевлаштованих наприкінці 2024 року працювали на некваліфікованих посадах. Разом із тим зростає частка тих, хто обіймає кваліфіковані позиції: майже 40 відсотків працюють за фахом, а 17 відсотків — як спеціалісти чи експерти. Кількість заявок на визнання дипломів і професійних кваліфікацій у 2024 році досягла рекордних показників.






