24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну тодішня міністерка закордонних справ Анналена Бербок заявила, що Німеччина «прокинулася в іншому світі». За кілька днів канцлер Олаф Шольц у Бундестазі назвав ці події «поворотним моментом» (Zeitenwende).
Найглибші зміни відбулися у сфері оборони. Берлін створив спеціальний фонд у 100 мільярдів євро для модернізації Бундесверу та зобов’язався витрачати понад 2% ВВП на оборону. Німецькі військові були розміщені на постійній основі в Литві, а міністр оборони Борис Пісторіус заявив про необхідність зробити країну «готовою до війни». Витрати на безпеку частково виведені з-під боргових обмежень, що спричинило політичні дискусії.
Німеччина також стала одним із ключових партнерів України у військовій та фінансовій підтримці. За даними уряду, загальний обсяг військової допомоги перевищив 50 мільярдів євро, ще близько 40 мільярдів спрямовано на цивільні потреби. Питання постачання важкого озброєння, включно з танками та системами великої дальності, викликало тривалі дебати всередині країни.
Війна вплинула і на економіку. Після відмови від російського газу уряд під керівництвом міністра економіки Роберт Габек переорієнтувався на імпорт зрідженого природного газу з інших країн. Водночас Німеччина прийняла понад мільйон українських біженців.







