Чи може орендодавець у Німеччині підвищити орендну плату без згоди орендаря?

За загальним правилом, орендодавець у Німеччині не може самостійно збільшити орендну плату без згоди орендаря. Згідно з § 558 BGB, підвищення до рівня так званої «орцево­звичайної ринкової орендної плати» (ortsübliche Vergleichsmiete) можливе лише за умови письмового звернення, обґрунтування підвищення та надання орендареві права на згоду.

Крім того, існують законодавчі обмеження: підвищення може бути заявлене не раніше, ніж через 15 місяців після останньої корекції орендної плати (так зване «Jahressperrfrist»), і за дотримання Kappungsgrenze — максимальної межі збільшення (зазвичай 20 % за три роки, але в окремих регіонах допускається не більше 15 %). Якщо звернення орендодавця не відповідає цим вимогам — воно вважається недійсним.

Однак існують винятки:

  • Якщо у договорі передбачено Staffelmiete або Indexmiete, умови підвищення можуть бути зафіксовані наперед й тоді згоди додатково не потрібно.
  • Після проведення модернізації орендодавцем (§ 559 BGB) частина витрат може бути включена в орендну плату, якщо дотримані правила та обмеження для такої підвищення.

Якщо орендар не згоден із запропонованим підвищенням або не реагує протягом двох місяців, орендодавець може звернутися до суду з вимогою отримати примусовий дозвіл на підвищення. До винесення рішення судом чинна попередня орендна плата залишається дійсною.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Optimized with PageSpeed Ninja