У Німеччині випробувальний термін (Probezeit) зазвичай встановлюється в трудовому договорі на перші 3–6 місяців роботи. Протягом цього періоду роботодавець та працівник можуть оцінити взаємну сумісність, а також умови праці та виконання обов’язків. Випробувальний термін є законним інструментом у трудовому законодавстві, передбаченим Німецьким трудовим кодексом (Bürgerliches Gesetzbuch, BGB).
Працівник під час випробувального терміну має ті ж права, що й інші співробітники компанії, зокрема право на оплату праці, відпустку та соціальне страхування. Водночас закон дозволяє роботодавцю скоротити строки попередження про звільнення: зазвичай для працівника на Probezeit досить двох тижнів письмового повідомлення про розірвання трудового договору.
Якщо працівник вважає, що його звільнення під час випробувального терміну є дискримінаційним або незаконним, він має право оскаржити рішення через суд (Arbeitsgericht). При цьому стандартні обмеження трудового законодавства, пов’язані із захистом від звільнення, діють менш строго під час пробного періоду.
Для українців, які працюють у Німеччині, важливо уважно читати трудовий договір і уточнювати умови випробувального терміну перед підписанням.






