Сортування відходів у Німеччині є обов’язковою частиною повсякденного життя та регулюється на федеральному й муніципальному рівнях. Основна мета цієї системи — зменшення кількості сміття, що потрапляє на полігони, та максимальне повернення матеріалів у цикл переробки. Саме тому в німецьких містах використовують кілька типів контейнерів: для упаковки (жовтий пакет або жовтий контейнер), паперу, скла, органічних відходів і залишкового сміття.
Жовтий пакет або жовтий контейнер призначений для пакувальних відходів із пластику, металу та комбінованих матеріалів — наприклад, упаковок з-під йогуртів, фольги, консервних банок чи картонних коробок для напоїв. Наявність символу «Зелена точка» більше не має значення: будь-яку порожню упаковку слід викидати саме сюди. Упаковку не потрібно мити — достатньо, щоб вона була порожньою. Якщо ж вона сильно забруднена залишками їжі, її слід викидати до контейнера для залишкових відходів.
Скло та папір збираються окремо. У контейнери для скла викидають одноразові пляшки та банки, попередньо відсортувавши їх за кольором: прозоре, коричневе та зелене скло. Кришки з металу або пластику належать до жовтого контейнера. Порцеляна, кераміка, лампочки та термостійке скло не підлягають скляній переробці й мають утилізуватися разом із залишковими відходами. До контейнера для паперу можна викидати газети, журнали, картон і пакування, але заборонено — чеки, термопапір, забруднений або жирний папір.
Органічні відходи — залишки їжі рослинного походження, фрукти, овочі, кавову гущу та чайні пакетики — викидають у біоконтейнер або компост. Пластик, навіть біорозкладний, там заборонений. Небезпечні відходи, електроніку, лампи, батарейки та великогабаритні предмети необхідно здавати до спеціальних пунктів збору або повертати продавцям, які за законом зобов’язані їх приймати.






