У Німеччині система страхування на випадок безробіття (Arbeitslosenversicherung) є частиною обов’язкового соціального страхування. Внески до неї сплачуються як працівником, так і роботодавцем у рівних частках — загалом близько 2,6% від заробітної плати. Це означає, що всі особи, які працюють за трудовим договором, автоматично охоплені страховкою і можуть претендувати на допомогу у разі втрати роботи.
Щоб отримати виплати, працівник зобов’язаний своєчасно зареєструватися у Федеральному агентстві праці (Bundesagentur für Arbeit). Якщо роботодавець повідомляє про розірвання трудового договору, працівник повинен заявити про пошук роботи не пізніше ніж за три місяці до закінчення дії контракту. Якщо ж про звільнення стало відомо пізніше, заяву слід подати протягом трьох днів після отримання повідомлення. Додатково необхідно зареєструватися як безробітний у перший день після втрати роботи.
Право на отримання допомоги по безробіттю I (Arbeitslosengeld I) мають ті, хто працював і сплачував внески щонайменше 12 місяців протягом останніх двох років. Розмір допомоги становить приблизно 60% від попереднього чистого доходу, або 67% — якщо є діти. Тривалість виплат залежить від тривалості страхового стажу та віку працівника: від 6 до 24 місяців. Після закінчення цього періоду можна отримати базову соціальну допомогу (Arbeitslosengeld II, з 2023 року відому як Bürgergeld).
Важливо враховувати, що отримувач допомоги повинен активно шукати роботу та брати участь у запропонованих заходах з перекваліфікації чи працевлаштування. Недотримання цих вимог може призвести до скорочення або навіть повного припинення виплат. Для українців, які легально працюють у Німеччині та сплачують внески до системи соціального страхування, умови отримання допомоги по безробіттю є такими ж, як і для громадян країни.