У Німеччині можуть змінитися правила «прикордонних процедур» для шукачів притулку

Європейський суд (ЄС) постановив, що так звана «прикордонна процедура» щодо шукачів притулку може застосовуватися не лише безпосередньо на державному кордоні, а й у спеціально визначених місцях усередині країни.

Водночас такі заходи юридично розцінюються як позбавлення волі, що в Німеччині потребує обов’язкового судового дозволу. Рішення ухвалене в контексті реформ Спільної європейської системи притулку (CEAS), яка передбачає розширення та уніфікацію процедур розгляду заяв про захист.

Суть справи стосувалася практики кількох держав ЄС, зокрема Бельгії, де шукачів притулку, які прибували авіаційним шляхом, розміщували у закритих установах всередині країни, але формально застосовували до них «прикордонну процедуру». Європейський суд визнав, що така модель відповідає законодавству ЄС, однак підкреслив: якщо особа не має можливості вільно залишати місце перебування, це вважається затриманням.

У рішенні зазначено, що держави-члени можуть продовжувати розгляд заяв про надання притулку в межах «прикордонної процедури» навіть поза фізичним кордоном, але за умови дотримання прав шукачів притулку та належного інформування про їхній правовий статус. Крім того, будь-яке продовження утримання можливе лише за наявності чинних підстав і нового судового санкціонування.

У Німеччині подібні процедури вже тривалий час застосовуються в аеропортах, зокрема у Франкфурті, Мюнхені та Берліні, де діє так звана фікція нев’їзду. Проте з впровадженням CEAS максимальний строк таких процедур може бути подовжений, а їх застосування — розширене.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Optimized with PageSpeed Ninja