Останнім часом у Європі набуває поширення явище, яке отримало назву “біженський туризм”. Йдеться про ситуації, коли українці перетинають кордон, отримують допомогу як біженці, а потім повертаються на батьківщину або продовжують регулярно їздити туди й назад.
акі дії викликають питання у місцевої влади та громадськості: чи справді ці особи потребують захисту?
Чим небезпечний “біженський туризм” для українців?
- У багатьох країнах статус тимчасового захисту може бути скасований, якщо людина добровільно повертається до безпечної зони на батьківщині.
- Через недовіру влади деякі країни можуть посилити перевірки або зменшити обсяги допомоги для всіх українських біженців.
- Історії про “туризм” можуть формувати негативне ставлення до українців серед місцевого населення та політиків.
- В окремих випадках можливе відкриття проваджень щодо шахрайства або порушення імміграційного законодавства.
Українці, які користуються міжнародним захистом, повинні уважно ставитися до правил, встановлених у країні перебування. Багато держав вимагають повідомляти про тривалі поїздки до України або обмежують кількість і тривалість таких поїздок.
Варто враховувати, що збереження статусу захисту напряму залежить від дотримання правил і від загального ставлення суспільства до біженців.