Чому українських учнів повертають до адаптаційних класів у Німеччині: детальний аналіз

У березні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, німецька система освіти зіткнулася з потужним потоком українських дітей-переселенців. Для їх адаптації та вивчення німецької мови в деяких федеральних землях, зокрема Баварії, були створені спеціальні “класи-місточки” (Brückenklassen).

Такі класи організовувалися у звичайних середніх школах, але функціонували окремо від регулярних німецьких класів. У “брюкенкласах” навчалися виключно 100% україномовні учні 5-7 класів. Основну увагу приділяли вивченню німецької мови, а також математики, англійської, спорту, кулінарії, мистецтва тощо.

В міру опанування німецької дітей поступово переводили до звичайних німецьких класів або влаштовували в гімназії чи реальшуле (інші типи середніх шкіл). Водночас тих, хто не справлявся з навчальним навантаженням у німецьких чи інтеграційних класах, повертали назад до “класів-місточків”.

Наразі такі адаптаційні класи поступово згортають свою роботу. Проте перед їх остаточним закриттям (запланованим на серпень 2024 р.) деяких учнів, які встигли провчитися пів року чи навіть рік у звичайних німецьких класах, все одно повертають назад до “брюкенкласів”.

Офіційне пояснення цього кроку німецькими педагогами – “учень недостатньо володіє німецькою мовою”. Проте якщо проаналізувати перелік предметів та складність навчальних програм у німецьких реальних та гімназійних класах, стає зрозуміло – мова йде не лише про мовний бар’єр.

Адже в середніх школах Німеччини учні вивчають переважно такі предмети:

Математика (програма приблизно на 1-2 роки простіша за українську)
Англійська мова
Німецька мова (без поглибленої граматики, фокус на розмовній мові)
Трудове навчання, кулінарія, мистецтво, спорт
Географія/Історія/Політика (інтегрований курс)
Природничі науки (інтегрований курс)
Етика/Релігія
Інформатика

Отже, з огляду на це, проблема полягає не стільки у складності матеріалу чи недостатньому володінні німецькою. Натомість українські учні часто не мають базових навичок, необхідних для якісного навчання. А саме:

Уміння працювати з інформацією та текстами (читати, перекладати незнайомі слова, розуміти загальний зміст)
Здатність концентруватися та утримувати увагу впродовж усього уроку (45 хвилин)
Навички письмово відтворювати та структурувати інформацію (з дошки, підручника тощо)
Готовність ставити запитання вчителеві, коли щось незрозуміло (те, що в Україні часто розцінюють як “показувати свою тупість”)
Повага до вчителя та адекватне реагування на його зауваження
Регулярне вивчення нових слів, поповнення словникового запасу (ведення власних глосаріїв)
Здатність до самоосвіти та самостійного опанування нового матеріалу

Таким чином, саме брак цих базових навичок ускладнює навчання українців у звичайних німецьких класах. І саме тому дітей повертають до адаптаційних “класів-місточків”, попри те, що вони вже певний час провчилися у регулярних класах.

З іншого боку, німецькі педагоги справді виходять з принципу “у кожного свої темпи засвоєння”. Тому вони досить спокійно ставляться до того, що дитина може провчитися в одному й тому самому класі два роки. Головне – рухатися власним темпом до поставленої мети.

Однак без вищезгаданих базових навичок неможливо досягти успіху у навчанні навіть за умов гнучкого ставлення. Отож, українським школярам та їх батькам в Німеччині вкрай важливо звернути увагу саме на розвиток саме цих умінь та навичок.

Адже саме це дозволить дитині у майбутньому успішно інтегруватися в німецьку систему шкільної освіти, досягати академічних успіхів та рухатися шляхом особистісного зростання.

Джерело: Тетяна Спіріна, учитель адаптаційного класу середньої школи м. Байройт, Німеччина.

Читати також:

Німецькі вчені закликали зупинити цифровізацію у школах

Німецькі школи побили рекорд кількості першокласників

Світлина з відкритих джерел