Чи потрібно збільшити спеціальний фонд Бундесверу? Міністр оборони Пісторіус скептично ставиться до цього. Натомість він наполягає на довгостроковому фінансуванні. Бундесвер має стояти “на міцному фінансовому фундаменті”.
Спеціальний фонд Бундесверу становить 100 мільярдів євро. Проте після заяв колишнього президента США Дональда Трампа щодо зобов’язань НАТО надавати взаємну допомогу, розгорілася дискусія про необхідність його збільшення. Тепер висловився міністр оборони Борис Пісторіус. “Я радію кожній пропозиції, яка сприяє обґрунтованому та адекватному виділенню коштів на оборонні витрати”, – сказав політик від СДП в інтерв’ю мережі редакцій. “Додатковий спеціальний фонд – один із варіантів, але не мій улюблений”.
Натомість міністр виступив за те, щоб оборонний бюджет у звичайному федеральному бюджеті зростав. “Адже для нашої безпеки нам потрібен Бундесвер, який стоїть на міцному фінансовому фундаменті тривалий час”.
Раніше депутат Бундестагу від ХДС, експерт з питань оборони Родеріх Кізеветтер виступив за значне збільшення спеціального фонду обсягом 100 мільярдів євро для Бундесверу. “Цілком зрозуміло, що нам потрібно радше 300, а не 100 мільярдів, щоб Бундесвер став боєздатним”, – сказав він в інтерв’ю “Зюддойче цайтунг”. Спеціальний фонд було створено за пропозицією канцлера Олафа Шольца після нападу Росії на Україну та затверджено Бундестагом.
Пісторіус: інфляція з’їдає частину спеціального фонду
Пісторіус у відповідь зазначив, що спеціальний фонд, закріплений у конституції, має перевагу в тому, що певна сума виділяється на певний термін і може витрачатися на оснащення, зброю та боєприпаси. Водночас він вказав на декілька недоліків: по-перше, інфляція з’їдає частину спеціального фонду, по-друге, спеціальний фонд не може використовуватися на технічне обслуговування, утримання, ремонт та підготовку.
“Наприклад, якщо ми купуємо більше необхідної зброї – від самохідних гаубиць до систем Патріот, – то зростають і довгострокові витрати на ремонт”, – сказав Пісторіус. Витрати на експлуатацію щонайменше так само важливі, як і закупівля.
Планується дотримуватися позначки 2 відсотків
Поштовхом до дискусії стали заяви Трампа, який у листопаді знову братиме участь у президентських виборах у США. На передвиборчому мітингу він сказав, що не захищатиме союзників по НАТО від російського вторгнення, якщо вони не витрачатимуть достатньо коштів на власну оборону.
Задекларованою метою країн-членів НАТО є щорічне виділення щонайменше 2 відсотків валового внутрішнього продукту на оборонні витрати. Останні роки Німеччина не дотримувалася цієї позначки. Проте, за словами Шольца, у цьому році та “назавжди” країна дотримується 2-відсоткової позначки.
Німеччина – лідер у підтримці України в Європі
Те, що уряд активно інвестує в озброєння, має вирішальне значення і для України. Німеччина є найбільшим військовим донором для Києва в Європі та посідає друге місце у світі після США. За даними Кільського інституту світової економіки, Німеччина наразі надала понад 17 мільярдів євро військової допомоги Україні.
Проте Україна потрапляє під все більший тиск. Одна з причин: не вистачає боєприпасів. Терміни поставок зараз становлять до 28 місяців. Нові заводи мають змінити ситуацію, як завод концерну Рейнметалл. У 2025 році завод має випускати 50 000 артилерійських снарядів, наступного року – 100 000, а згодом – 200 000 на рік.
Вироблятимуться переважно 155-міліметрові артилерійські снаряди, а також вибухівка та компоненти для реактивної артилерії. Загалом Рейнметалл планує інвестувати в новий завод 300 мільйонів євро; буде створено 500 робочих місць.
Отже, міністр оборони Німеччини Пісторіус виступає проти створення додаткового спеціального фонду для Бундесверу, натомість пропонуючи збільшити регулярне фінансування оборони.
Джерело: Tagesschau
Читати також:
Байден і Шольц обговорили питання допомоги Україні
Україна перебуває у найглибшій військовій кризі з часів битви за Київ – заступник головреда Bild
Світлина з мережі X