Близько 1 мільйона людей з України за останній рік виїхало до Німеччини у пошуках притулку. Німецька влада усіляко намагається сприяти інтеграції українських біженців у німецьке суспільство. Для переселенців створено багато різноманітних інтеграційних курсів для успішного подальшого перебування в країні.
Незважаючи на спрямовані зусилля для реалізації біженців у трудовому плані, відповідного результату не було отримано. В свою чергу Федеральний міністр праці Губертус Гайль підкреслив, що біженці не сприймаються в першу чергу як робітники, головним пріоритетом залишається їх захист. Але за оцінками даних з соціальних, опитувань багато хто планує професійну кар’єру в Німеччині.
За статистикою, більшість біженців складають жінки з дітьми, які не завжди в змозі працювати в повний робочий день, тому зазвичай в таких випадках займаються підробітком, що триває неповний робочий день. До того ж, згідно досліджень, біженці з України не так швидко приймають рішення про працевлаштування через наявну соціальну допомогу у вигляді пільг на проживання, транспорт та грошові виплати, люди вирішують першочергово освоїти мову та потім шукати роботу. Також роботодавці наголошують, що в основному біженці з України проживають у маленьких містечках чи селах, тому це, також, ускладнює процес ефективного працевлаштування.
Майже всі українці мають відповідну освіту та кваліфікацію, проте існує доволі багато відмінностей між українськими та німецькими вимогами, щодо компетенції працівників.
За оцінками фахівців з Інституту ринку праці та професійних досліджень у Нюрнберзі (IAB) мають бути проведені відповідні заходи для полегшення механізму працевлаштування українських переселенців:
- проживання біженців у більш вигідних для роботи містах;
- визнання та перескладання професійної кваліфікації;
- освітні курси та програми підвищення кваліфікації;
- цілеспрямований розвиток для інтеграції жінок-біженців на ринок праці, допомога з доглядом за дітьми, інтеграція їх у систему освіти та суспільства.