Як українці інтегруються в Німеччині

У Німеччині живе більше людей, ніж будь-коли раніше. Наприкінці 2022 року Німеччина досягла піку чисельності населення — щонайменше 84,3 мільйона осіб, про що повідомило Федеральне статистичне управління у Вісбадені.

Основною причиною цього є сильна імміграція. За оцінками Федерального відомства, до Німеччини приїхало на 1,42–1,45 мільйона осіб більше, ніж виїхало. Так звана чиста імміграція була вищою, ніж у 1950 році.

За три десятиліття, що минули з часу об’єднання Німеччини, населення країни переважно зросло. Єдиним винятком були 1998 та 2003–2010 рр. Однак зростання населення відбувалося виключно за рахунок того, що більше людей іммігрувало, ніж емігрувало. Без чистої імміграції населення скорочувалося б з 1972 року, оскільки відтоді щороку помирало більше людей, ніж народжувалося.

З 24 лютого 2022 року, лише з України до Німеччини втекли понад мільйон людей. Багато українських біженців зараз беруть активну участь у житті в Німеччині: 17 % вже мають роботу, половина відвідує мовні курси, а 60 % живуть у власній квартирі. Діти біженців відвідують школи, а деякі також дитячі садки. Хоча більшість українських біженців планують залишитися в Німеччині тимчасово, чверть хотіли б залишитись. Такими є результати першого репрезентативного дослідження життєвого становища українців, які виїхали до Німеччини, представленого Інститутом досліджень зайнятості, Федеральним інститутом досліджень населення, Дослідницьким центром Федерального відомства з питань міграції та біженців, Соціально-економічною групою та Німецького інституту економічних досліджень.

Найпоширенішим мотивом вибору Німеччини, як країни призначення, було те, що члени сім’ї, друзі або знайомі вже жили у країні (60 %). 80 відсотків дорослих біженців — жінки, з яких 48 відсотків живуть у домогосподарствах з неповнолітніми дітьми.

З введенням в дію так званої «Директиви про тимчасовий захист» ЄС було оперативно створено систему планування безпеки. 76 % українських біженців отримали дозвіл на проживання відповідно до цієї директиви, спочатку обмежену до березня 2024 року, а 18 % отримали довідку, яка видається до отримання дозволу на проживання. Маючи дозвіл на проживання, українські біженці можуть влаштуватися на оплачувану роботу або отримувати допомогу в центрі зайнятості чи управлінні соціального захисту населення. Крім того, вони швидко інтегруються в структуру підтримки центрів зайнятості з переведенням, у разі необхідності, на базову систему соціального забезпечення.

На момент опитування майже три чверті респондентів проживали в приватних квартирах і будинках, ще 17 % — у готелях і пансіонатах і лише 9 % — у гуртожитках. Серед тих, хто мешкає в приватному житлі, 60 % живуть там самі або з членами своєї сім’ї, які також втекли, а чверть — з членами сім’ї, друзями або знайомими, які вже живуть у Німеччині.

В українців рівень освіти вище середнього та висока готовність вивчати німецьку мову

Більшість біженців мають високий рівень освіти, вищий за середній. Середній освітній рівень дорослих біженців, які проживають у Німеччині, значно вищий, ніж у населення України: 72 % мають вищу освіту або порівнянну кваліфікацію (в Україні в цілому — 50 %).

Однак, лише деякі з біженців вже добре володіють німецькою мовою: Вісім з десяти біженців заявили в опитуванні, що вони не знають або досить погано знають німецьку мову. На момент опитування 51 % дорослих біженців відвідували або закінчили курси німецької мови. 36 % пройшли інтеграційний курс або інший (мовний) курс, запропонований міграційною службою. Через два місяці після переїзду 9 % респондентів відвідували курси німецької мови, через чотири місяці — 33 %, а через шість місяців — 49 %.

Більшість дітей відвідують німецькі школи та дитячі садки

Зокрема, діти, чиї батьки відвідують мовні курси або мають оплачувану роботу, часто відвідують дитячий заклад. У сім’ях, де біженці живуть з дитиною в Німеччині, 22 % дітей у віці до трьох років і майже 60 % дітей дошкільного віку мають місце в дитячому садку.

У понад 90 відсотках сімей з дітьми шкільного віку принаймні одна дитина відвідує школу в Німеччині. Трохи менше чверті цих сімей також використовують онлайн-навчання в українській школі. Більшість з них роблять це додатково до відвідування школи в Німеччині, тоді, як трохи менше 3 відсотків користуються виключно українськими онлайн-заняттями.

Рівень зайнятості зростає

На тлі короткої тривалості перебування рівень зайнятості серед біженців дуже високий: серед тих респондентів, які перебувають у країні пів року і більше, 18 % вже знайшли роботу. Однак через шість місяців після прибуття рівень зайнятості чоловіків (24 %) значно вищий, ніж у жінок (16 %). Рівень зайнятості залежить від рівня освіти; для жінок важливу роль відіграє те, чи ходить дитина до дитячого садка. Рівень зайнятості також зростає, коли біженці можуть вільно обирати місце проживання. 71 % працевлаштованих українців мають кваліфіковану або висококваліфіковану роботу в Німеччині.

Як почуваються українці, які знайшли захист у Німеччині? Майже половина біженців вже мають регулярні контакти з німцями. Респонденти оцінюють свій стан здоров’я, як подібний до стану здоров’я населення Німеччини. Однак є ознаки психологічного стресу серед дітей-біженців. Значно нижчий рівень задоволеності життям порівняно з німецьким населенням також свідчить про те, що війна лягає важким тягарем на плечі українських біженців.

Переважна більшість респондентів (76 %) після прибуття до Німеччини відчули себе «повністю» або «переважно» бажаними гостями. З іншого боку, їхні погляди дуже різняться: 34 % хочуть виїхати з Німеччини після закінчення війни, 26 % хочуть залишитися в Німеччині назавжди, 13 % хочуть залишитися на кілька років або менше, а 27 % ще не можуть визначитися з відповіддю.

Переважна більшість українських біженців продовжує відчувати високу потребу в підтримці з боку держави та інших суб’єктів. Респонденти найчастіше згадують про потребу в підтримці у вивченні німецької мови, у пошуку роботи, у сфері охорони здоров’я та у пошуку житла. Мовні курси та послуги з працевлаштування вже широко використовуються. Дані свідчать про те, що ці та інші пропозиції є надзвичайно важливими для інтеграції та їх слід і надалі розширювати.

Загалом, дослідники оцінюють початкові результати, як позитивні. Високий рівень освіти, а також правові та інституційні умови в Німеччині та швидке розширення послуг з підтримки та інтеграції полегшують життя і роботу українських біженців. Тепер завдання полягає в тому, щоб використати ці досягнення таким чином, щоб вони могли бути використані якнайкраще для участі на ринку праці, в системі освіти, охорони здоров’я та в суспільстві в цілому. Це стосується, зокрема, великої групи українців, які хотіли б залишитися в Німеччині на довше або назавжди. Однак, високий ступінь невизначеності та неоднорідності намірів залишитися необхідно враховувати при подальшому розвитку та розширенні послуг з інтеграційної підтримки.