Попри висилку сотень російських шпигунів та закриття консульств РФ у Німеччині, Росія продовжує свою шпигунську діяльність у ФРН та інших країнах Європейського Союзу. Тепер вона робить ставку на “виїзних агентів”, повідомляють німецькі медіа за результатами спільного розслідування.
За час повномасштабної війни Росії в Україні країни ЄС вислали близько 500 російських шпигунів, а в Німеччині було закрито чотири консульства РФ. Проте, як з’ясували журналісти NDR, WDR та Süddeutsche Zeitung, Росія перебудувала методи шпигунства, зосередившись на сучасних технологіях та “виїзних агентах”.
За інформацією розслідування, в Німеччині досі близько двадцяти російських шпигунів, акредитованих як дипломати. Проте цього вже недостатньо для проведення складних операцій, оскільки їхні особи відомі німецькій контррозвідці. Раніше німецькі політики неохоче займалися протидією шпигунству, щоб не загострювати відносин з Москвою. Утім, після того, як у 2023 році Росія обмежила загальне представництво Німеччини до 350 осіб, уряд ФРН наказав закрити консульства РФ, залишивши лише посольство в Берліні та генеральне консульство в Бонні.
У статті також зазначається, що після початку війни в Україні операції РФ стали помітно грубішими: агенти враховують, що можуть бути викритими. Як приклад наводиться публікація в проросійських ЗМІ 1 березня запису розмови німецьких офіцерів про ракетну систему TAURUS, що викликало скандал у Німеччині.
Крім того, журналісти згадують, що генеральне консульство Росії в Бонні “може відігравати особливу роль у російському шпигунстві”. Адже в колишній столиці Німеччини досі розміщена значна частина Міноборони ФРН, а також багато міжнародних організацій, діяльність яких становить інтерес для Москви.
Водночас з Бонну співробітники можуть швидко переїхати до сусідніх країн, таких як Франція, Нідерланди, Люксембург чи Бельгія, щоб там вести “активну діяльність”. Таким чином, Росія може використовувати “виїзних агентів” як своєрідну міжнародну лазівку, оскільки вони не діятимуть у країні, де акредитовані як дипломати, а тому їхнє затримання не призведе до дипломатичного скандалу.
У статті також згадується судовий процес у Берліні щодо шпигунства на користь Росії, під час якого один з обвинувачених — уродженець Волгоградської області Артур Е. – розповів про свої контакти з високопосадовцем німецької розвідувальної служби (BND) Карстеном Л. та московським бізнесменом Вісою М., який цікавився доступом до німецьких державних таємниць.
Крім того, в Австрії через підозри в шпигунстві на користь Росії було скликано Раду національної безпеки після затримання колишнього співробітника розформованого Федерального відомства з охорони Конституції та боротьби з тероризмом (BVT) Егісто Отта.
Загалом, розслідування показує, що, попри вжиті заходи, Росія продовжує свою шпигунську діяльність у Європі, адаптуючи методи для обходу посилених заходів безпеки.
Джерело: DW
Читати також:
Звукова зброя російських спецслужб вперше була використана в Німеччині
Німеччина безсила перед дронами-шпигунами над своїми військовими об’єктами
Світлина з відкритих джерел
Зверніть увагу на новини по цій темі:
Ніхто не купує Volkswagen, а BMW зібрала останній двигун внутрішнього згоряння (ДВС) у Німеччині
Понад 4 мільярди євро російських активів заблоковано в Німеччині
400 000 повій і титул “борделя Європи”: чи зможе Німеччина змінити ситуацію?
BMW планує випускати лише електромобілі на заводі у Мюнхені
У Німеччині 25 осіб госпіталізовано через витік токсичного газу на хімзаводі
Через чоловіка зі зброєю евакуювали головний залізничний вокзал у Штутгарті
Винищувачі Eurofighter піднялись в небо через російський військовий літак
Масштабна пожежа в Мосбасі: торговий центр знищений вогнем